У листопаді 2025 року Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлені рекомендації для шкіл на випадок тривалих відключень електроенергії, відсутності мобільного зв’язку та інтернету . Документ визнає: зимовий період 2025-2026 років може стати серйозним випробуванням для освітньої системи. І головне питання — як забезпечити безперервність навчання, коли зникає світло, а разом із ним — доступ до інтерактивних технологій?

Ми зібрали реальні кейси українських шкіл, технічні рішення, що вже працюють, та алгоритми дій, які допоможуть зберегти освітній процес навіть у найскладніших умовах.

 

Виклик: школа в червоній зоні

Директорка однієї з київських шкіл (ім'я не розголошується з міркувань безпеки) поділилася реалістичною картиною того, що відбувається в закладах освіти під час масштабних блекаутів:

*"Ми знаходимось саме в червоній зоні. У нас немає опалення, світло подається по годинах, на верхніх поверхах замерзла холодна вода, тобто вбиральня не працює. Ми, зрозуміло, винесли лід, перекрили холодну воду по школі, але можливостей працювати наразі я не бачу – хіба що прийде таке потепління, що в класі стане +15 і згідно з санітарними нормами діти зможуть перебувати в класах"* .

Цей кейс — не виняток, а реальність багатьох шкіл, особливо в регіонах, що зазнають найбільших проблем з енергопостачанням. І навіть наявність генераторів не вирішує проблему повністю: вони не "потягнуть" освітлення всієї школи, тож директори щоранку змушені вирішувати, що саме під'єднати до живлення — їдальню, укриття чи кілька ключових класів.

 

Що пропонує МОН?

Офіційні рекомендації Міністерства освіти і науки зводяться до кількох ключових напрямів :

  1. Забезпечення доступу до LMS-систем (Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams) та завантаження навчальних матеріалів на період листопад–лютий.

  2. Використання ресурсів на кшталт "Всеукраїнської школи онлайн".

  3. Видача учням паперових підручників та підготовка друкованих матеріалів на випадок тривалого блекауту.

  4. Визначення графіка консультацій учителів, у тому числі дистанційних.

  5. Можливість зміни структури навчального року: перенесення занять на червень (крім випускників), подовження зимових канікул, перехід на шестиденний тиждень або навчання у дві зміни.

  6. Застосування асинхронного формату — коли уроки не проводяться навіть онлайн, а учні отримують завдання і виконують їх самостійно.

 

Кейс 1: Київський алгоритм — як столичні школи підготувалися до блекаутів

Показовим є досвід Києва. Столична система освіти ще до осінніх канікул 2025 року розробила й упровадила чіткий план дій на випадок блекаутів . Він містить конкретні інструкції для шкіл, затверджені педагогічними радами, і вже довів свою ефективність.

Особливість "київського алгоритму" — розподіл на чотири безпекові ситуації, де найгірша ("червона зона") передбачає не просто дистанційне навчання, а чітко прописаний алгоритм комунікації з батьками, дій адміністрації та вчителів .

Цей досвід почали переймати інші громади. Наприклад, разом із полтавськими колегами кияни організували "Освітні діалоги", де директорка столичного ліцею №34 Алевтина Багінська презентувала покрокову модель реагування на відключення електропостачання.

 

Технічні рішення: як забезпечити роботу інтерактивного обладнання

Навіть найкращі організаційні рішення не працюватимуть без надійного енергозабезпечення. Що можна зробити вже зараз?

Рівень 1: Резервне живлення для критичної інфраструктури

Асоціація керівників шкіл України наголошує: школам потрібна Державна програма енергостійких шкіл, яка передбачає:

  • Потужні генератори;

  • Системи безперебійного живлення;

  • Акумуляторні батареї тривалої дії;

  • Альтернативні джерела енергії, зокрема сонячні панелі на дахах шкіл .

Але поки така програма лише обговорюється, школи знаходять власні рішення. Наприклад, лінійно-інтерактивні джерела безперебійного живлення (ДБЖ) можуть забезпечити короткочасну роботу комп'ютерів, інтерактивних панелей та Wi-Fi роутерів. Важливо правильно розрахувати потужність: для системного блоку (300-500 Вт) і монітора (100-150 Вт) достатньо ДБЖ на 625-825 VA (500-660 Вт). Для кількох комп'ютерів або комп'ютера + телевізора знадобиться потужніший пристрій.

Рівень 2: Power bank для роутера — несподіваний, але ефективний лайфхак

Якщо зникло світло, але мобільний інтернет працює (хоча навантаження на мережу різко зростає), проблема часто не в заряді ноутбука, а в тому, що Wi-Fi роутер "вмирає" першим. Рішення — окремий повербанк для роутера . Це портативна зарядка, яка забезпечує живлення роутера протягом кількох годин, дозволяючи залишатися на зв'язку та продовжувати навчання онлайн.

Рівень 3: Автономний інтерактивний комплекс 6 в 1 — готове рішення

Найбільш технологічне рішення пропонує компанія Promethean — автономний інтерактивний комплекс POWER UA . Це рішення "6 в 1", розроблене спеціально для українських реалій, включає:

  1. Інтерактивну панель ActivPanel LE з вбудованим Android-комп'ютером (OPS-A).

  2. Портативне джерело живлення — потужна акумуляторна батарея, яка забезпечує роботу комплексу протягом всього навчального дня. Батарея живить не лише панель, а й інтернет-модем та навіть заряджає персональні гаджети. Її можна зарядити від звичайної розетки, автомобіля чи навіть сонячних панелей.

  3. Бездротовий 4G інтернет — високошвидкісний модем для підключення в будь-якому куточку країни.

  4. Веб-камеру для трансляцій та запису уроків.

  5. Штатив для зручного розташування камери.

  6. Програмне забезпечення ActivInspire для створення інтерактивних уроків.

Цей комплекс робить панель повністю енергонезалежною і дозволяє проводити уроки навіть там, де немає ні світла, ні доступу до електромережі.

 

Асинхронне навчання: план Б на випадок повного блекауту

Коли немає ні світла, ні зв'язку, на допомогу приходить асинхронний формат. Він передбачає, що учні отримують завдання і виконують їх самостійно у зручний час, коли з'являється можливість .

Що має зробити школа заздалегідь:

  • Завантажити матеріали до кожного уроку на період листопад–лютий.

  • Забезпечити доступ учнів до Google Classroom, Moodle або інших LMS.

  • Підготувати друковані матеріали та видати паперові підручники.

  • Визначити графік консультацій учителів (у тому числі дистанційних).

Як зазначає президент Асоціації керівників шкіл України Євген Кушнір, замість загальних декларацій та громіздких 12-сторінкових документів потрібні чіткі інструкції у вигляді практичних чек-листів. Наприклад: сім необхідних кроків, які має зробити школа, аби підготуватися до блекауту; п’ять ключових дій — під час, чотири процедури — після відновлення живлення.

 

Що можна зробити вже сьогодні?

  1. Провести аудит енергоспоживання. Визначити, яке обладнання критичне, скільки енергії воно споживає і скільки часу вам потрібно його живити.

  2. Розрахувати потужність ДБЖ для ключових пристроїв (інтерактивна панель, роутер, ноутбук вчителя).

  3. Придбати повербанки для роутерів — це недороге рішення, яке може стати рятівним.

  4. Розглянути можливість придбання автономних комплексів (як-от POWER UA) для критичних класів.

  5. Розробити та затвердити педрадою чіткий алгоритм дій на випадок блекауту — хто, що, коли і як робить, як інформує батьків, як організовує асинхронне навчання.

  6. Підготувати "тривожну валізу" вчителя — завантажені матеріали, плани уроків, списки контактів, доступні офлайн.

 

Висновок

Блекаути — це не тимчасова незручність, а нова реальність, до якої українська освіта має адаптуватися. Як показує досвід, найуспішніше це вдається тим школам, які не чекають готових рішень "згори", а самостійно розробляють алгоритми, шукають технічні рішення та діляться досвідом з колегами.

Інтерактивна освіта в умовах блекаутів можлива. Але вона вимагає системного підходу: від державної програми енергостійких шкіл до простого повербанку для роутера в кожному класі.

Хочете дізнатися більше про технічні рішення для автономної роботи інтерактивного обладнання? Звертайтесь до Profy Display — ми допоможемо підібрати оптимальну конфігурацію для вашого закладу з урахуванням реальних умов експлуатації.